Сучасний бізнес в Україні

... інформаційно-довідковий ресурс

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00(0 Голосів)

Які ризики бачить Держрегулятор в законопроектах № 1053-1 і № 1073 про електронні чеки і «кешбек»

Державна регуляторна служба бачить суттєві ризики для бізнесу та економіки в цілому в законопроектах про «кешбек» і електронні чеки (№ 1053-1 і № 1073). Про це Держрегулятор поінформував Кабінет міністрів і Верховну Раду України.

Законопроекти № 1053-1 і № 1073 (прийняті 20.09.2019) повинні були пройти широке громадське обговорення із залученням всіх зацікавлених сторін. Сюди слід віднести представників бізнесу, всіляких асоціацій профільної спрямованості, всіх, кого так чи інакше стосуються питання, пов'язані з економікою. А то ж часто благі наміри, прагнення до стабілізації ринкового середовища призводять до абсолютно протилежного результату.

Введення в дію прийнятих законопроектів призведе до збільшення витрат на адміністрування малого бізнесу. А це, в свою чергу, привід для подальшого зростання бізнес-еміграції наших підприємців за кордон, в країни з більш сприятливим податковим кліматом. Адже більшість підприємців не мають значного обсягу коштів. А ті, у яких вони є, не дуже-то і хочуть їх витрачати, не бачачи подальшої віддачі. Відповідно, підприємницька діяльність у багатьох випадках буде скорочуватися або взагалі згортатися.

Може бути спровокована масова делегалізація бізнесу. Підприємці почнуть використовувати різні схеми оптимізації витрат, в тому числі і незаконні, наприклад, використання послуг «конвертаційних» центрів.

Зауваження щодо застосування РРО

Перелік основних зауважень:

  1. Нова модель реєстрації РРО, яку пропонується ввести в законопроекті, передбачає створення електронного чека, справжність якого покупець (споживач) товарів (робіт, послуг) не зможе перевірити на місці. Також відсутній механізм перевірки автентичності і достовірності такого чека.

  2. Реалізація через електронний кабінет контролю за використанням РРО юридично некоректно. Позиція Держрегулятора полягає в тому, що особистість, що займається пошуком і переглядом е-чека через вільно доступний електронний сервіс, не повинна проходити ідентифікацію.

  3. У законопроекті № 1053-1 не вказано, що програмні РРО мають бути внесені в Держреєстр РРО. Що з цього випливає? Програмні РРО будуть відсутні в переліку моделей і модифікацій РРО, які відповідають вимогам діючих державних технічних регламентів і стандартів відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінки відповідності». А це означає, що фактично будуть використовуватися програмні РРО без необхідного захисту. В результаті інформація може спотворюватися, а фіскальні функції не виконуватися.

  4. Законопроектом № 1053-1 передбачено застосування на практиці новітніх технологічних рішень, але не встановлено для цього тестовий або перехідний період. Але в той же час в рази збільшуються штрафні санкції, що накладаються на підприємців за недотримання законодавства в частині застосування РРО для розрахунку за товари (роботи, послуги).

Зауваження по «кешбеку»

Аналіз законопроекту № 1073, яким вводиться механізм так званого «кешбека», показав, що, крім запиту до підприємця і проведення безвиїзної камеральної перевірки за скаргою покупця, спостерігається прихований обов'язок фіскальної служби проводити і фактичні перевірки.

Компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО) - це грошові кошти, що перераховуються покупцям (споживачам). Зміни, що вносяться законопроектом № 1073, приведуть до надмірного втручання в підприємницьку діяльність. Вірогідність проведення різних перевірок істотно зростає. Бізнесу доведеться витрачати значно більше часу і фінансових ресурсів на інформаційний обмін з фіскальними органами і адміністрування своєї діяльності в цілому.

При обробці скарг покупців (споживачів) товарів (робіт, послуг), що надходять до контролюючих органів, можливе виникнення наступних ситуацій:

  1. Збільшення перевірок бізнесу з боку фіскальних органів через недобросовісну конкуренцію в підприємницькому середовищі (подача фіктивних скарг) і особистісні негативні відносини.

  2. Суб'єктивний підхід з боку окремих працівників податкової до самої можливості проведення фактичної перевірки в зв'язку з отриманою скаргою.

  3. Відсутність можливості ідентифікації покупця (споживача), який подав скаргу на продавця з вимогою повернення вартості купленого товару. Наприклад, недобросовісний споживач може просто знайти чек в магазині, або товар оплачено готівкою, і в чеку, природно, не зазначено інформацію про покупця.

У підсумку виходить, що на покупців (споживачів) покладається частина фіскальних функцій контролю за бізнесом. А це, в свою чергу, сприятиме розширенню контролюючих органів, що займаються пошуком і перевіркою розрахункових документів, що використовуються для підтвердження скарг покупців (споживачів).

Адже в другій половині 90-х років уже були спроби тотальної установки касових апаратів повсюдно. Тоді це не спрацювало. Надходжень до бюджету не було, стали виникати соціальні конфлікти.

Висновок можна зробити невтішний - прийняті Верховною Радою законопроекти № 1053-1 і № 1073 розширюють права фіскальних органів, істотно скорочуючи при цьому права і можливості платників податків.

Загальний рейтинг (0)

Середня оцінка: 0 из 5

Залиште свій коментар

Залишити коментар від імені гостя

0 / 5000 Character restriction
Your text should be in between 10-5000 characters
  • Коментарі не знайдені